Іван Якович Франко — творча особистість. Він, як і будь-який інший митець, мусив віднаходити в чому натхнення. Часто, найцінніший матеріал для мистецтва знаходить тебе сам. Щось подібне в 1904 році трапилося з Іваном Франком, який перебував на той момент у Римі. Він відвідав церкву Сан-П’єтро-ін-Вінколі, яка є однією із семи великих базиліків, де й побачив неймовірний шедевр італійського мистецтва ХVI ст. — скульптуру Мікеланджело Буонаротті «Мойсей». Так і народилася ідея філософської ліро-епічної поеми «Мойсей», яка стала ще одним віддзеркаленням тогочасної України.
Композиція та тема:
Композиція твору досить проста: пролог, у кому автор звертається до українського народу(“Твоїм будущим душу я тривожу, від сорому, який нащадків пізніх палатиме, заснути я не можу…“) та 20 пісень. Сам Іван Франко у передмові до «Мойсея» зазначав, що основною темою його твору він зробив смерть Мойсея як пророка. У поемі дуже вправно використовується біблійний сюжет. Письменник вправно жонглює історіями, вибудовуючи з цього картину тогочасної України. Нам показують сутність рабського менталітету, який вливався в кров українського народу століттями.
Сюжет поеми “Мойсей”
Сорок тяжких та вкрай виснажливих років Мойсей вів єврейський народ крізь незгоди до такої жаданої волі, до землі Обітованої. Чому так довго? Цей шлях повинен повністю вичистити зсередини всю ту гниль, яку там залишила єгипетська неволя. Усвідомлюючи це, пророк хоче вберегти євреїв від зневіри, що веде до національної загибелі. Проте люди надто втомлені й розчаровані. Вони підбурені Датаном і Авіроном, тому навіть хочуть каменувати Мойсея — єдину людину, яка ще не втратила віру в кращу долю свого народу. Пророк знає свою місію, але надто любить євреїв, тому до останнього застерігає їх від Божого гніву. Найкращим прикладом того, що відбувається між ними є притча про дерева, але навіть така яскрава історія не розтоплює серце народу. Авірон тільки насміхається та й взагалі пропонує просто почати поклонятися іншим богам, скинути Єгову. Датан почав звинувачувати в тому, що в Єгипті було краще, що стільки їхніх людей загинуло, покинувши ті землі заради якоїсь примарної мети. І ось Мойсея виганяють. Починається битва пророка проти власних сумнівів. Він звертається до Єгови, але не чує Його. Натомість його намагається збити з правильного шляху демон пустелі Азазель, який наголошує на марноті цієї справи. Мойсей впадає в розпач, піддається сумніву та губить ціль, до якої так довго йшов. У цей ж час до пророка починає говорити Єгова. Він пояснює значення того шляху, який Мойсей пройшов разом з євреями. Також йому обіцяно побачити обітовану землю, але не ступити на неї через той хвилинний сумнів та померти прямісінько на порозі своєї мети. Так і стається. Та роль лідера на себе вже переймає князь конюхів Єгошуа, що з’являється раптовим вихором у пустелі. Новий проводир доводить Ізраїль до кінця.
Проблематика
У поемі порушується великий спектр проблем. Перш за все, Іван Франко наголошує на важливості національної свідомості. Ми як українці повинні багато чого робити. А також багато речей у творі показують своєрідну взаємодію лідера та народу, співіснування особи та нації.
Узагальнення прочитаного:
Повністю прочитати поему можна за посиланням.